Соціометрія: таємне життя команд і організацій

У письменників-фантастів  Дяченків є роман «Печера». В ньому описується світ ідентичний нашому. Але з однією відмінністю.  В тому світі люди засинаючи опиняються в світі Печери в тілах різноманітних тварин. І може так статися, що хтось в тілі хижака нападає на свого підлеглого чи керівника, або ж навіть на кохану людину, котра після засинання перевтілюється в беззахисну лань. Жахливість ситуації в тому, що загинувши в сновидчому світі Печери ти помираєш і в світі реальному. Якщо трагедії не трапляється, все рівно відносини в світі Печери впливають на людей в світі реальному, на їх взаємовідносини, сприйняття одне одного.

Своєрідна Печера існує в кожній команді чи організації. Називається вона соціоматрицею. Видимою частиною організації є так звана формальна структура. Тобто існує офіційно затверджена ієрархія, за членами команди  розподіленні певні ролі зі своїми правами і обов’язками. Але під видимою частиною знаходиться підземний світ соціоматриці. В ньому ролі можуть бути розподіленні зовсім не так, як у видимому світі формальної структури. Структура зв’язків між людьми, які пронизують той підземний світ може суттєво відрізнятись від видимої соціальної структури.

Те, що відбувається в команді, її успіхи і невдачі, ефективні чи деструктивні рішення і дії залежать від взаємодії видимого і підземного світів організації, від взаємодії формальної структури з соціоматрицею. В результаті хтось, хто знаходиться у верхній частині ієрархії, наприклад як дійсно кращий професіонал в команді, може бути так званим ізолянтом в структурі соціоматриці, що суттєво заважатиме реалізації його професійних можливостей, а отже знижуватиме ефективність всієї команди.

Інколи структура зв’язків в соціоматриці складається таким чином, що вся команда тривалий час знаходиться в стані стагнації.  І навпаки, структура соціоматриці може бути побудована таким чином, що підсилюватиме сильні сторони окремих членів команди, сприятиме розкриттю їх потенціалів і ефективності взаємодії при вирішенні поставлених завдань.

Цей таємний світ організації досліджується з допомогою соціометрії. Наші оригінальні розробки в соціометрії дозволяють не лише констатувати стан справ в даний момент, але і прогнозувати зміни в соціоматриці в процесі розвитку команд, при постановці перед ними нових цілей.

На основі цих соціометричних досліджень ми розробляємо комплексні програми, метою яких є формування такої структури соціоматриці, яка б сприяла зростанню ефективності команди, допомагала  успішному подоланню нею перешкод, які завжди виникають на шляху до мети.

 

Як це відбувається?

Для прикладу познайомлю вас з невеликим фрагментом одного соціометричного дослідження.

Керівник команди, Іван (імена, зрозуміло, змінені), був занепокоєним тим, що протягом останнього року  в команді все частіше виникають конфлікти, за його словами: «на рівному місці». В групі зібрані хороші професіонали і раніше вони були надзвичайно ефективними. В колективі панували креативність і професійний азарт. На даний же час поряд зі зростанням конфліктності відношення до роботи стає все формальнішим, декілька членів команди заявили, що їм нецікаво і вони планують почати пошук інших місць роботи.

Після індивідуальних інтерв’ю було прийнято рішення провести соціометрію.

На основі інтерв’ю було сформовано сім критеріїв. Ми наводимо результати по двох з них: «професійна затребуваність» і «довіра і особистісна підтримка».

Однією з форм представлення результатів соціометрії є соціограма.

Отже соціограма за критерієм «професійна затребуваність».

З допомогою стрілок позначений вибір членом команди іншого члена команди за даним критерієм. Цифра 1 – першочерговий вибір, цифра 2 – другий вибір.

Яку інформацію ми отримуємо з допомогою даної соціограми?

Команда виділяє двох професійних лідерів, Олега і Максима. Керівник, Іван, і його замісник, Андрій, створюють мікрогрупу з Олегом. Взаємні вибори між ними свідчать про їх тісний зв’язок, визнання один одного і слабку взаємодію з іншими членами команди в професійному плані. До їх групи прагне примкнути Катя.

Частина команди групується навколо іншого професійного лідера, Максима.

Троє членів команди  (Іра, Аня, Костя) знаходяться в просторі між цими двома мікрогрупами. З однієї сторони вони підсвідомо прагнуть об’єднати команду. З іншої, судячи з даних інтерв’ю, відчувають виражений дискомфорт, один з них говорить про відчуття, що його ніби «роздирають».

Стає зрозуміло, що тривогу і напруження в членів команди, конфлікти між ними викликає розщеплення колективу на дві конфронтуючі групи. І великою мірою така ситуація була спровокована керівниками команди, котрі чомусь (як прояснилось в подальшому по суб’єктивних, особистісних мотивах)  віддали перевагу одному з кращих професіоналів. Вже на рівні рекомендацій зрозуміло, що керівник повинен змінити стратегію своє поведінки і розробити активності, направленні на об’єднання команди.

 

Можливі ресурси для процесу об’єднання команди ми знаходимо з допомогою наступної соціограми, побудованої за результатами дослідження по критерію «довіра і особистісна підтримка».

Так званою зіркою притягування за даним критерієм є Аня. В попередній соціограмі вона є однією з тих, хто пробує об’єднати дві мікрогрупи.

Команда психологів, розробляючи програму, метою якої було подолання виниклих в команді проблем, постаралась максимально задіяти дану учасницю в програмі, розраховуючи, що завдяки її соціометричному статусу вона здатна суттєво вплинути на інтеграційні процеси в команді. І такий підхід в даному випадку себе повністю виправдав.

Надіємось, що цей невеликий фрагмент соціометричного дослідження команди дозволив вам скласти перше уявлення про те, що таке соціометрія і чим вона може бути корисна для організації чи команди.

 

Автор: Микола Папач